онлайнове середовище вчителів
природничо-математичного циклу
Педагоги не можуть когось успішно навчати,
якщо в той же час старанно не вчаться самі
Бондар Світлана Анатоліївна--
учитель біології , хімії першої кваліфікаційної категорії Працює над проблемою «Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавальних та творчих здібностей на уроках” |
Сирова Наталія Іванівна--
учитель географії, початкових класів першої кваліфікаційної категорії Працює над проблемою «Перевернуте навчання—як форма активного та продуктивного навчання» |
Крамар Юрій Іванович--
учитель фізики, трудового навчання, Захисту Вітчизни вищої кваліфікаційної категорії Працює над проблемою «Використання інтерактивних методів навчання в процесі формування ключових компетентностей учнів» |
Керівник МО
Вєлікоцька Ірина Іванівна-- учитель математики вищої кваліфікаційної категорії Працює над проблемою «Веб-орієнтовані технології—як засіб інтерактивної моделі навчання математиці» |
Трифонова Оксана Володимирівна -
учитель економіки другої кваліфікаційної категорії |
Лазарєв Володимир Васильович -
учитель інформатики другої кваліфікаційної категорії |
ФРАКТАЛЬНІСТЬ У ПЕДАГОГІЦІ
Необхідність розгляду сучасної педагогічної теорії з позиції нелінійних (синергетичних) систем викликана, з одного боку, непередбаченими змінами, що відбуваються в освітній системі не тільки України, але й всього світу, а з іншої, тим, що сучасні дослідження у сфері природних наук все більше впливають на визначення позицій у гуманітарній сфері. Ввиникає об'єктивна необхідність переглядати взаємодію матеріального й інформаційного, природничого й гуманітарного, використовуючи їх взаємодію й взаємовплив, синтезуючи нові напрями наукового пошуку.
Характерним прикладом такої взаємодії стала розроблена французьким математиком Б. Мандельбро в 60-70-і роки XX ст. фрактальна геометрія, що підштовхнула розвиток універсальної, загальної для багатьох наук, феноменології, розкриваючи загальні підходи при вивченні тонких і складних структур з невловимо різноманітними конфігураціями і загальним патерном, і так само реалізований математичний апарат, що обґрунтовує такі нелінійні явища, як вигляд берегової лінії, хмари, блискавки тощо.
Різномасштабність одного й того ж явища, відображення, яка не має точної кількісної характеристики (розміру), але має відносну постійність співвідношень, співрозмірностей і є суттю фрактала. Для нього все одно, що це проявляється в масштабі атома, метра, Землі, Сонячної системи, галактики, Всесвіту. Це ж стосується й часового континууму, коли для прояву фрактала це або мить, або мільярди років, або можливо й Вічність.
Найбільш характерною суттю фрактала є те, що він розкриває загальну природу макро- і мікросвіту, будучи його елементом. Власне кажучи, синергетичність світу, його квантово-польова картина знайшли своє відображення у феномені фрактала. Саме він, за сутністю може позначати структурну одиницю всіх живих, нелінійних, відкритих, надскладних систем, що самоорганізуються, а людина, як складно влаштована нелінійна біологічна та соціальна одиниця, не є виключенням, а лише підтвердженням синергетичної міждисциплінарної теорії.
Характерним прикладом такої взаємодії стала розроблена французьким математиком Б. Мандельбро в 60-70-і роки XX ст. фрактальна геометрія, що підштовхнула розвиток універсальної, загальної для багатьох наук, феноменології, розкриваючи загальні підходи при вивченні тонких і складних структур з невловимо різноманітними конфігураціями і загальним патерном, і так само реалізований математичний апарат, що обґрунтовує такі нелінійні явища, як вигляд берегової лінії, хмари, блискавки тощо.
Різномасштабність одного й того ж явища, відображення, яка не має точної кількісної характеристики (розміру), але має відносну постійність співвідношень, співрозмірностей і є суттю фрактала. Для нього все одно, що це проявляється в масштабі атома, метра, Землі, Сонячної системи, галактики, Всесвіту. Це ж стосується й часового континууму, коли для прояву фрактала це або мить, або мільярди років, або можливо й Вічність.
Найбільш характерною суттю фрактала є те, що він розкриває загальну природу макро- і мікросвіту, будучи його елементом. Власне кажучи, синергетичність світу, його квантово-польова картина знайшли своє відображення у феномені фрактала. Саме він, за сутністю може позначати структурну одиницю всіх живих, нелінійних, відкритих, надскладних систем, що самоорганізуються, а людина, як складно влаштована нелінійна біологічна та соціальна одиниця, не є виключенням, а лише підтвердженням синергетичної міждисциплінарної теорії.
ФРАКТАЛЬНІСТЬ У ПЕДАГОГІЦІ
В.В. Юрженко, кандидат педагогічних наук
В.В. Юрженко, кандидат педагогічних наук